Журналіст: “Динамо” нагадує хом’ячка, який бігає по колу в клітці, але як би він не біг, він постійно залишається у цьому колі і в тій же клітці”

– Після матчу з ЛНЗ я задумався, що “Динамо” нагадує мені хом’ячка, який бігає по колу у клітці. Мчить на всіх парах так, що вуха завертаються. Але як би він не біг, він завжди залишається в цьому колі в тій самій клітці. Костюк після кожного матчу виходить у пресу та розповідає. Після матчу з ЛНЗ він сказав, що план та тактика на гру спрацювали, не вдалося лише забити.

Після “Буковини” він сказав, що суперник нічим не здивував, а “Динамо” припустилося прикрих помилок. Перед матчем у відповідь проти “Карабаха” Костюк сказав, що є чітке розуміння, як діє суперник і як має діяти “Динамо”. Після матчу-відповіді він сказав, що гра в другому таймі була контрольованою, але не вистачило везіння і майстерності.

Перед матчем у відповідь з ПАОКом, відповідаючи на запитання про Константеліаса, Костюк відповів, що висновки були зроблені і розкривати всі карти не будемо. Що є план А, план В і план С, завтра все побачите. Програли 0:2, Константеліас забив два м’ячі. Після матчу Костюк сказав, що гру виграв один гравець.

Коротше кажучи, у Костюк постійно нема жодних сюрпризів від суперника. До всього готові, просто чогось не вистачило. Залежно від матчу вставити, чого саме не вистачило. Перекладаю все це на доступну вболівальнику мову: “Ми, тренерський штаб – топчики. Ми все знаємо і розуміємо у футболі. Готуємо команду, вивчаємо суперника, готуємо на гру план А, план В і план С. Все робимо правильно, але ці футболісти на полі – повні раки. Один грек їх сам обігрує. Гол забити не можемо, майстерності немає, але ми як тренерив порядку”.

Чому я все це називаю бігом хом’ячка по колу? Тому що все це було й у минулому сезоні. “Динамо” в принципі в порядку, але чогось не вистачає. Вилетіли з єврокубків, втратили очки у чемпіонаті. Просто не забили своє, а супернику пощастило.

З одного боку, ви маєте рацію. І Костюк правий, якщо говорити про матч із ЛНЗ. “Динамо” було цікавіше, гостріше і нічого не дозволило супернику створити у контргрі. Але є одне але. ЛНЗ у порівнянні з минулим сезоном виглядав просто мертвою командою, яка нікуди не біжить, ніде не встигає. І факт результату цього матчу у тому, що “Динамо” не змогло обіграти суперника, який на полі був ні про що.

Але якщо розбиратися детальніше, то які моменти створило “Динамо”? Яка їхня природа, якщо тактика план і тактика працювали? Найкращий момент був у Ярмоленка у першому таймі, коли не замкнув на дальній штанзі. Парадокс у тому, що Пономаренко не віддавав йому передачу, він бив по воротах, а не віддавав пас, щоби партнеру було зручно його замкнути. Навіть до Пономаренка м’яч потрапив не після якоїсь комбінації, а після невдалого дальнього удару Бражка.

Ідемо далі. “Динамо” атакує, у Бражка не виходить передача. Він просто переводив м’яч ліворуч на Дубінчака, влучив у суперника, рикошетом м’яч опинився у Лонвейка, той відіграв на Рубчинського, а далі був сейв Ледвія. Що тут награного? Рикошет?

Наступний момент. Подача з кутового Кендзьора скидає м’яч головою і точно не під удар головою в падінні Бражка. За весь матч я нарахував у “Динамо” лише дві осмислені атаки, які призвели до гостроти біля воріт суперника. Це 55-та хвилина, коли Рубчинський із глибини віддав передачу на Пономаренка, той класно скинув на Ярмоленка, чий удар потягнув Ледвій. Другий момент, який завершився голом, але його скасували. Виникає питання: а чи не замало цього для запланованого та напрацьованого?

Далі ще один феномен. Після скасування гола Пономаренка, що створило “Динамо” в атаці? На табло 0:0, план та тактика працюють. Нічого не створили. 30 останніх хвилин матчі та нуль майстерності. А потім заміна на 78-й, 84-й та 87-й хвилинах. Заміни на гру не вплинули. З таким успіхом їх можна було випустити післязавтра, коли футбол вже закінчився.